Ми раді повідомити вам, що ми розпочали уроки румунської мови в таборі в Радеуці!

Діти були дуже сприйнятливі та розуміли, більшість з них, важливість знання румунської мови, поки вони в Румунії. Першим кроком був алфавіт. Кожен отримав зошит, ручку та місце в імпровізованому класі біля жовтого автобуса. Деякі з них, які вже вивчають німецьку та англійську в Україні, швидко побачили аналогію та почали писати. Інші згадували, як писати, або навіть вчилися писати рукописні букви румунського алфавіту. Ось так ми закінчили транскрибуванням «Сонних пташок» Міхая Емінеску, «Кучерявого песика» для маленьких або віршів про кохання Нікіти Стенеску для дорослих.

Звичайно, ми не можемо вивчити їх усі з першого разу, але по дорозі уроки стали більше, ніж знаннями, це були уроки життя, які ми отримали від них, і вони отримали від нас.

Людяність і доброта не залежать від раси, статі чи етнічного походження. Освіта та людські стосунки – це те, що залишається після того, як ми залишаємо шкільні лави, а сила прикладу – справді заразлива річ. Досить було кількох дітей у «класі», як їхні друзі теж приходили із зошитами отримувати завдання. Іноді вони втомлювалися і хотіли кинути, але, побачивши, що інші втягуються, вони не здалися так легко. Потім я продовжила читати, вони не хотіли, тому що не знали, але пізніше, коли вони побачили результати, ми дійшли і  до історії.

Треба вам сказати, що нам теж було весело згадувати, як писати літери від руки, як у книжці.

Ми дякуємо всім волонтерам, які долучилися і беруть участь у заходах з дітьми з табору для біженців у Редеуці.

Також слідкуйте за нами на Facebook, щоб отримати більше фотографій і відео зі школи жовтого автобуса.